Шляхами Святого Миколая
Ось і добігає кінця 2015 рік… Ми навіть і не помітили, що вже майже місяць живемо в очікуванні свята. Незважаючи на вік, з нетерпінням чекаємо дива, і віримо, що обов’язково станеться щось дивовижне. Ми зберегли це відчуття, немов стару ялинкову іграшку з дитинства, яку з трепетом та хвилюванням дістаємо зі скарбниці дитячих спогадів напередодні новорічних свят.
Як приємно насолоджуватись тишею зимового вечора, роздивляючись прикрашені вітрини. Як приємно відчувати сніжинки на віях, розмірковуючи про новорічні подарунки для рідних людей. Які різні почуття з’являються в нашій душі, коли ми вдивляємось в зоряне небо грудня, згадуючи події року, що минає, і віримо, свято віримо, що станемо кращими, добрішими і щасливішими. І вся ця передсвяткова атмосфера нагадує нам про наші мрії – ті, що здійснились, і нездійсненні, ті, на які не вистачило часу або сміливості, ті, які просто багато років гріють серце.
Зазвичай, лідерами серед новорічних мрій виступають жага змін і шалене бажання подорожей. Стосовно першого, ніхто Вам тут ані радник, ані помічник. Змінити ваше життя в змозі лише Ви. А ось, що до мандрів, вважаю, що можу допомогти. І обійдемось ми сьогодні без матеріальних витрат і випрошування зимової відпустки у шефа.
Напередодні великого православного свята, Дня Святителя Миколая Чудотворця, запрошую Вас до турецького міста Демре, де знаходиться церква одного з шанованіших святих християнського світу.
За легендою, Святий Миколай народився в місті Патара в Лікії, але більшу частину життя був єпископом Міри, де і закінчив свій життєвий шлях. Його батьки належали до досить заможного відомого роду, і від яких син успадкував непоганий статок. Однак він був байдужою до матеріальних благ людиною. Ще в ранньому дитинстві Миколай розпочав свій духовний шлях. Світогляд ще зовсім малої дитини був освітлений ідеями милосердя, добра, співчуття. Життя святого вимагає досить великого опису, але зараз розповідь про його храм в Демре.
Церква Святого Миколая за свою історію неодноразово руйнувалась землетрусами і загарбниками. Але кожного разу її відроджували і перебудовували.
Сьогодні церква знаходиться в досить непоганому стані, зверху вона накрита навісом. Тому зовні красу храму оцінити не вийде. Крім того, велика частина будівлі церкви Миколи Чудотворця знаходиться нижче рівня землі.
При вході в храм встановлено пам'ятник Святому Миколаю - цей пам'ятник створено нашим сучасником - Григорієм Потоцьким до 2000-річчя Різдва Христового.
Незважаючи на свій дуже давній вік, в церкві чудово збереглися настінні фрески і розписи XI і XII століть, які надають приміщенню абсолютно незвичайний вигляд.
Підлогу викладено дуже цікавою мозаїкою з різних видів каменю. Вважається, що ця мозаїка була вже в тому стародавньому храмі і існувала ще до того, як в Демре прийшов Миколай Чудотворець.
Дуже незвично для християнського храму побачити на стінах карткові масті. Виявляється, що це відома християнська символіка, яка пізніше стала використовуватися в картах: чирви символізують серце Христа, бубни - його рану, піки - спис, яким завдали рану, а трефи символізують розп'яття. Ось чому грати в карти в християнстві вважається великим гріхом, адже тим самим ми зраджуємо історію розп'яття Христа.
Святий Миколай після своєї смерті був похований в лікійському мармуровому саркофазі в цій церкві. У XI сторіччі, коли над церквою нависла загроза бути розграбованою турками-сельджуками, італійські купці вкрали мощі святого і на своєму кораблі привезли їх в місто Барі, що на південному сході Італії. І донині святиня знаходиться в храмі цього італійського міста. Туреччина неодноразово заявляла про свої історичні права на мощі Святого Миколая, але Ватикан не приймає їх до уваги. Однак, деяка частина мощей (фрагменти щелеп і черепа) зберігається в Музеї археології в Анталії. Але 100% доказів, що це саме мощі святого, немає.
Проходячи через зруйновану наполовину галерею, дуже добре відчувається величність стародавніх стін, від якої захоплює дух. За галереями знаходяться кілька безіменних гробниць, одна з яких належить Миколаю Чудотворцю.
Центральна частина будівлі церкви Святого Миколая являє собою величезний зал, який оточують коридори і переходи.
Сьогодні церква Святого Миколая Чудотворця працює як музей, але раз на рік, 6 грудня, (цього дня відзначається католицький день Святого Миколая) тут правиться служба.
Ось добігла кінця наша віртуальна подорож. Дуже хотілось передати Вам хоч маленьку частку доброї енергетики цього святого місця. Сподіваюсь, в мене це вийшло.
Вітаючи Вас з цим святом, хочу побажати Вам любові до ближнього, бо саме любов до людей і є ті крила, на яких людина піднімається над сірістю і байдужістю.
Фотогалерея
