Світла пам'ять жертвам Голодоморів…

25 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів, колектив Уманського національного університету садівництва вшанував світлу пам’ять невинно померлих українців, замордованих голодною смертю жорстоким більшовистським урядом.

Голодомор 1932–1933 років був страшною трагедією для українського народу, і його наслідки відчуваються до сьогоднішнього дня. Це вже був другий акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКПБ і урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Вбивство голодом відбувалося в Україні та на Кубані як до 1933 року, так і в 1933 році, однак масштаби трагедії, що торкнулися території всієї України, мільйони українців, які постраждали від злочинної політики колективізації та ряду радянських рішень, вражають і донині своїм смертельним цинізмом. Голод був актом геноциду проти непокірної і волелюбної української нації. Нині доживають свої літа свідки тих історичних подій, і всі переконані: знищення українців стояло головною метою тогочасного режиму, адже наш народ завжди прагнув свободи та процвітання, а владі треба були раби для безперешкодного керівництва та диктаторства.

Основні території, що найбільше постраждали від голодомору, включають Центральну Україну, а Київська, Черкаська, Полтавська та Чернігівська, були серед тих, де голодомор вразив найбільше. Адже впроваджена політика колективізації не дозволяла селянам харчуватися із загальних комор, а власне, вирощене, виконавці приписів вимітали до останньої крихти;

Південна Україна – Одеська та Миколаївська області, з великою кількістю хліборобських земель, визначалися як основні цілі для колективізації;

Південно-Східна Україна – Донецька та Луганська області – також відчули трагедію голодомору, особливо сільське населення.

Світла пам’ять безвинно загубленим поколінням українського народу, які стали жертвами режиму, що не цінував людські життя. Схиляємося у жалобі. Пам’ятаємо…