V Міжнародна науково-практична онлайн конференція «Філософія саду і садівництва в світовій культурі: Джерела та новітні інтерпретації»
Традиційна V Міжнародна науково-практична онлайн конференція «Філософія саду і садівництва в світовій культурі: Джерела та новітні інтерпретації» пройшла в Уманському національному університеті садівництва. Чергова зустріч наукової спільноти у складних карантинних умовах стала можливою завдяки відеоконференцзв’язку на платформі ZOOM. Модератором зустрічі виступив доктор філософських наук, професор кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Уманського НУС Павло Ямчук.
Програма конференції передбачала пленарні та секційні засідання із залученням до дискусій диспутантів з різних міст України та близького зарубіжжя (Польща) в онлайн режимі, включаючи підведення підсумків роботи конференції.
Швидка інтеграція з можливостями організації конференцій ZOOM, дозволила доповідачам та учасникам конференції долучитися до обговорення кожної з піднятих тем, розкривши багатогранність і суть філософії саду та садівництва в світовій культурі та низку актуальних питань, якими переймаються сучасники-науковці задля поліпшення людського буття та майбуття.
Тож на пленарному засідання були заслухані наступні доповіді: «Мусульманський Сад як рецепція Корану», «Кореляція релігійного та національного в українському суспільстві: православний аспект», «Процеси ідентифікації в соціальних інтернет-мережах: соціально-філософські аспекти», «Виховання гуманістичного ідеалу майбутніх фахівців у садівничій діяльності», «Особливості запобігання та протидія корупції у сфері земельних відносин», «Концепт «сад» в українському фольклорі», «Культ рослин у весільній обрядовості історичної Уманщини», «Стоїцизм- вчення про природу і людську долю», «Образ саду в творчості Максима Рильського», «Образ саду в поезії шістдесятників», «Філософія саду в образному слові: від Сковороди до Ліни Костенко», «Філософія саду та садівництва в контексті реалій ХХІ століття», «Принципи вивчення життєпису письменника на уроках української літератури в профільній школі», Квітіння саду незникаючих ідей: з віддаленого минулого – крізь минущість сьогодення – у далеке прийдешнє»;
Секційні онлайн-зустрічі зосередилися на наступних тематиках: «Обдарованість як психолого-педагогічна проблема», «Верховина - моя мала Батьківщина: історико-культурний аспект», «Проблеми договірного процесу при передачі майна в користування», «Обрядові функції троїцької рослинності на Уманщині», «Сад державницьких ідей. Провідні концепти державотворчого мислення в працях Ніколо Макіавеллі та Станіслава Оріховського», «Сторінки біографії видатної уманчанки (до 125-річчя від дня народження Надії Суровцевої)», «Рослинна символіка у творчості Т.Шевченка», «Шевченко – борець з імперією», «Особливості управління виробничо-господарською діяльністю аграрних підприємств», «Виховання доброзичливих стосунків у дітей в груповій взаємодії», «Світ природи та світ людини у творчості Володимира Винниченка і Михайла Коцюбинського», « Мовно-культурна ідентичність в правовому контексті: до постановки аксіологічної проблеми», Соціальна діяльність – своєрідне вираження духовного «садівництва», «Концепція Метью Ліпмана про «Філософію для дітей», «Внесок відомого на весь світ українського вченого Левка Платоновича Симиренка у розвиток садівництва», «Педагогічні інновації сучасної освіти», «Правове забезпечення природно-заповідного фонду України», «Сервіс інновації в індустрії гостинності як атрибутивна риса еволюції», «Сучасні напрями вдосконалення вищої аграрної освіти в Україні», «Рустикальний характер образу саду в українському романтичному дискурсі», «Інноваційність як ознака сучасності», «Сталий розвиток готельного бізнесу», «Вітчизняна художня література для дітей як сад творення нових поколінь українців», «Семантика рослинної вишивки на традиційних рушниках Уманщини», «Пасіка Уманського середнього училища садівництва і землеробства – просвітницький центр раціонального бджільництва (До 150 річчя з дня народження Корабльова І.І.)», «Формування національної ідентичності українців в контексті становлення дієвого громадянського суспільства», «Теоретичні основи формування правової компетентності майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах», «Національний образ світу, його семантична географія та філософія українознавства за Г.Сковородою», «Вітчизняні барокові латино мовні джерела «Саду Божественних пісень» Григорія Сковороди в новітніх філологічних інтерпретаціях», «Моя мала Батьківщина – село Шляхова: історико-культурний аспект», «Коеволюція природи і суспільства – сучасна екологічна парадигми», «Професійна підготовка агрономів-дослідників», «Г.Сковорода про особливості українського національного характеру», «Формування ефективних експортно-орієнтованих ланцюгів постачання плодоягідної продукції», «Педагог – дбайливий садівник: ідея Г.Сковороди і сучасність», ««Сад нетанучих скульптур» і «Річка Геракліта». Декілька небайдужих філософсько-філологічних розмислів про геній Ліни Костенко».
До міжнародної наукової онлайн конференції долучилися ректорат, дирекція, керівники, викладачі та студенти таких закладів освіти: Уманський національний університет садівництва, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Академія імені Якуба з Парадижу в Гожові Великопольському (Польща), Вінницький національний медичний університет ім..М.І.Пирогова, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, КВНЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім..Т.Г.Шевченка, ЗОШ 1-3 ступенів, Новоборисівської ОТГ Роздільнянського району Одеської області, Одеський державний університет внутрішніх справ.
Об’єднуючи спільні зусилля, провадячи співпрацю широкого кола поважного загалу, приділяючи увагу популяризації науки, розвитку культури й інновацій серед прогресивних мас, ми реалізовуємо головну мету – зацікавити молодь освітою та науковими досягненнями вже сьогодні, аби в майбутньому наша держава пишалася прогресивними дослідниками, науковцями, інноваторами, стартаперами. Адже Філософія саду і садівництва у світовій культурі, в новітній інтерпретації полягає у «зрошуванні» нашої молоді опікою та любов’ю, турботою та мудрістю, глибокими знаннями, набутими сучасниками та минулими поколіннями. Джерела наші досить глибокі, а спадщина дозволяє плекати якісне покоління нових науковців і сподвижників, які в оновленій інтерпретації приведуть Україну до економічної стабільності, процвітання та миру.
Пресцентр Уманського НУС
Фотогалерея
