В Україні згадують жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня 1944 року стало невимовною трагедією для кримських татар. За два дні радянська влада депортувала з Кримського півострова до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану близько 180 тис осіб. Окремі групи кримських татар було вивезено в Марійську АРСР, на Урал і в Костромську область Росії. Понад 46% чисельності кримськотатарського населення загинуло під час депортації. Майже половина з них – діти до 18 років.
Згідно історичних документів, до операції було залучено 32 тис співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Вони могли брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар і провізію з розрахунку до 500 кг на родину. Але насправді вони встигали зібрати 20–30 кг. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання – протягом року, до завершення війни, від голоду, хвороб і виснаження загинуло понад 30 тис кримських татар.
12 листопада 2015 року Верховною Радою України таку депортацію визнано геноцидом кримських татар, а 18 травня оголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Крім того, з 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Через загрозу розповсюдження COVID-19 цьогоріч не вдасться підготувати та провести відповідні заходи, що традиційно відбуваються 18 травня в Уманському національному університеті садівництва. Тому, на виконання вимог резолюції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України від 30.04.2020 № 1177/10.5/20 щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в університеті напередодні відбулися онлайн виховні години, присвячені трагічним подіям, пов’язаним із геноцидом кримськотатарського народу й осіб інших національностей для підвищення патріотичного, освітнього, культурного й духовного рівня українського суспільства.
Зокрема, студенти ознайомилися з сюжетом фільмів «Хайтарма» (перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар; 2013) та «Чужа молитва» (історія юної кримської татарки Саіде Арифової, яка під час Другої світової війни двічі врятувала єврейських дітей: спочатку від нацистів, а потім від НКВС; 2017) режисера Ахтема Сеїтаблаєва.
Із покоління в покоління передаються народом виплекана та примножена культурна спадщина. Кримськотатарський народ іде також цим шляхом, повертаючи у своє життя те, що роками намагалися стерти з його пам’яті.
Пресцентр Уманського НУС
