Виїзний науково-методичний семінар кафедри економічної теорії Уманського національного університету садівництва на тему «Соціально-економічний розвиток села через призму історичного минулого»

      Наше минуле – це досвід. Досвід, який ми переймаємо у своїх батьків, дідів, у свого народу. Без історії немає майбутнього.

      28 жовтня 2015 року відбувся виїзний науково-методичний семінар викладачів кафедри економічної теорії Уманського національного університету садівництва. Місцем проведення було обрано державний історико – культурний  заповідник «Трипільська культура» у селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області. У роботі семінару брали участь співробітники музею та викладачі кафедри економічної теорії факультету економіки та підприємництва. 

      Розпочала семінар кандидат історичних наук, доцент кафедри Лариса Фицик, яка зазначила, що  трипільська землеробсько-скотарська археологічна культура доби неоліту та початку бронзового віку (близько 5400 – 2750 рр. до н. е.) займає особливе місце не тільки  серед великої археологічної спадщини України, адже за рівнем соціально-економічного розвитку трипільці підійшли до рівня цивілізацій Єгипту та Близького Сходу, а їх культурні пам’ятки й нині є загадками для сучасних археологів та культурологів. Тому було наголошено на потребі більш глибокого вивчення цієї яскравої сторінки економічної історії нашого краю. 

      У  доповіді «Матеріальна культура трипільців»  доцент Аліна Бурляй наголосила, що трипільська культура мала яскраво виражений хліборобський характер,  відзначила високий рівень розвитку землеробства та скотарства  трипільських племен.

      Доценти Наталія Котвицька, Людмила Смолій, старший викладач Алла Ревуцька підготували доповіді про  розвиток ремісничого виробництва трипільців. 

      Перед учасниками семінару  виступив директор історико-культурного заповідника   Владислав Чабанюк – відомий український археолог, який усе своє життя присвячує дослідженню трипільських поселень на території Черкащини. Він провів екскурсію у новоствореному музеї поселень-гігантів трипільської культури. До уваги відвідувачів були представлені  знаряддя праці, побутові речі, керамічні вироби зі своєрідними трипільськими розписами та орнаментом, які до цього часу викликають захоплення високою якістю та вишуканістю форм. Усі артефакти  (більше 600 експонатів) знайдені під час розкопок  і займають у музеї площу більше 400 м². 

       Присутні детально ознайомилися з експозицією музею, побачили експонати із фондосховищ, які є недоступними для пересічних відвідувачів,  отримали можливість потримати в руках речі, яким більше 5 тисяч років.

      Також викладачі відвідали відтворені сучасними археологами будинки трипільців, а наприкінці екскурсії відбувся перегляд короткометражних фільмів про історичне значення трипільської культури. Також усі відвідали крамницю виробів з глини, дерева та тканин місцевих умільців. 

      Учасники семінару отримали незабутні враження та були вдячні організаторам такого виду науково-методичного семінару, адже ми – нація хліборобів, і саме трипільці передали нам любов та повагу до рідної землі, сільськогосподарської праці.

Віра Костюк,  завідувач кафедри економічної теорії, доцент 

Фотогалерея